Шопоголізм. Щасливі люди надмірно не споживають

Що таке споживацтво з погляду психології і як люди стають від нього залежними? Яким чином боронитися від реклами, якої навколо так багато, як вберегти дітей від її впливу? Про споживацтво та його наслідки розмовляю з клінічним психологом, когнітивно-поведінковим психотерапевтом Оксаною Марциняк-Дорош.

Чи вважаєте українське суспільство споживацьким?

Так, особливо якщо говорити про явище шопоголізму. Маємо наочні приклади: у Житомирі люди зламали ескалатор, бо бігли за знижками, а в Сумах роздягнулися майже цілком, аби забігти на великий розпродаж секонд-хенду. Сьогодні діти влаштовують привселюдні істерики в магазинах, можуть падати на землю і кричати. Сумно, але доволі багато осіб через великі кредити перебувають у психіатричних лікарнях.

Одним із симптомів споживацтва є немотивований похід до магазину. Коли сумно і я не маю чим зайнятися, то можна піти кудись розвіятися. Сьогодні багато осіб проводять час у супер- та гіпермаркетах, де займаються тим, що розглядають непотрібні їм речі. А це призводить до імпульсної поведінки – імпульсної покупки тої речі, яка просто сподобалася. Потім хочеться похвалитися обновкою, і для того є соцмережі... Після демонстрації, правда, втрачаємо інтерес до покупки і відбувається велике незадоволення собою, бо гроші витрачені, ефекту – ніякого, самооцінка падає.

Коли особа здійснює покупку, то переживає дуже сильну ілюзію влади; коли оплачує покупку, то почувається всесильною. Натомість коли вже є купа непотребу, а грошей нема, відчуває свою непотрібність.

Виявляється, що купує не предмет, а потрібність, популярність і важливість.

У психології існує поняття “споживацька психологія”. У чому її суть?

Після Першої світової війни, поки в Європі люди оговтувалися від ран війни, Північна Америка перебувала на економічному підйомі. Там виробили надмір продукції і щоби не знижувати ціни на товари, фахівці почали розробляти так звані маркетингові ходи. Маркетологи спрямовували покупця на покупку того, що йому не потрібно, лише аби покупець змінив те, що має, на нове. Банкір Пол Мазур свого часу висловив такі історичні слова для маркетингу: “Ми повинні навчати людей бажати мати нові речі. Ми повинні привчити людей бажати нового. Щоби їм хотілося купувати нову річ, незважаючи на те, що стара ще не вийшла з ладу. Америці потрібно формувати нову ментальність. Бажання людей повинні бути набагато масштабніші за їхні реальні потреби”.

Одним із прикладів вдалого маркетингового ходу була стратегія Едварда Бернейса, племінника З. Фрейда, який пов’язав купівлю авто із символом чоловічої сексуальності. Тоді популярною була реклама, у якій незграбний та недоглянений чоловік сідає до авто – і аж тоді на нього звертають увагу найгарніші дівчата.

Сьогодні дешевше створити нову концепцію товару, ніж придумувати новий товар. До старого товару додають нові функції і запевняють споживача, що без купівлі ось цього “нового товару” ти не зможеш жити. Ти мусиш це мати, бо як не матимеш, ти – невдаха.

На споживача дуже сильно діють заклики: “Купуй дві речі і третю отримай безкоштовно!” Хоча ціна виходить, як за три товари. Або “Зробіть одну покупку – і на наступну матимете 30% знижки!” – закликає реклама. Купили зі знижкою – насправді збільшили середню суму чеку, а це для маркетологів основний показник продаж.

Усі, хто йдуть до супермаркету, мають очікування дива. А маркетингові стратегії побудовані на людському очікуванні добра, любові, довіри. В рекламі використовують найкращі позитивні асоціації: люди у білих халатах (лікарі), гасла про некалорійну чи корисну для здоров’я їжу, масло без холестерину, хоча у маслі взагалі не міститься холестерин – і це всього лише маркетингові ходи. Якщо ти нещасний, у тебе поганий настрій – здійсни покупку – і все буде добре. От лише до уваги ніхто зі споживачів не бере те, що стане добре на кілька хвилин, а потім стане ще гірше. Виникне така ж залежність, яка виникає, коли переїдаєш чи вживаєш наркотики, яка рано чи пізно може призвести до депресії.

Коли і як особа стає залежною від надмірного споживання?

Це проявляється ще в дитинстві, коли батьки, які для дитини є безумовним авторитетом, прищеплюють їй любов до матеріального. Розповідають, що в житті треба мати добру хату, авто, брендовий одяг тощо. Коли передусім звертають увагу на речі матеріальні.

А ще батьки мають здатність відкуповуватися від дитини матеріальними цінностями. Бо це не дуже цікаво сидіти і 500-ий раз читати казку про Попелюшку, а дитина дуже любить тільки цю казку. Простіше подарувати щось – може гарну ляльку-Попелюшку і відкупитися. Дитина відчуває таку амбівалентність – неузгодженість, а це ані любов, ані ненависть батьків. Спочатку з цим неприємно, але потім вона бачить, що має добрі переваги, бо є подарунки. Так дитина вчиться споживацтва. Не чекає, що має комусь щось дати, але чекає, аби їй щось подарували. Велику роль сьогодні відіграють соцмережі, де дитина чи дорослий може ділитися своїм життям, і суспільство це лайкає.

Увагу і тепло близьких уже дорослі особи намагаються компенсувати різноманітними покупками, кредитами. Серед моїх пацієнтів є такі, які потерпають у кредитах і кажуть, що в дитинстві не мали можливості купити собі те й те. А тому пішли на свою першу, другу, роботу і всі свої гроші вклали в цяцьки, ґаджети, намагалися показати іншим, що вони спроможні заплатити за їжу в ресторані для друзів.

Як приборкувати бажання скуповувати?

Якщо йдеться про похід до магазину, важливо мати чіткий список того, що маєш купити. І приблизну суму коштів, які плануєш витратити на покупки. Важливо йти по магазину лише по тих місцях, які потрібні. Важливо пам’ятати, що хліб буде в іншому кінці, а тут – усе для очей. Не роздивлятися, не дивитися на акції та знижки. Те, що ви будете мати із собою обмежену кількість коштів, не дозволить вам покласти у кошик більше, ніж запланували.

Чудовим методом для приборкування бажання скуповувати є заняття спортом. Коли маємо фізичні навантаження, то допомагаємо організмові виробляти гормон щастя – серотонін. Спорт, хобі, мандрівки – це те, чим можемо себе винагороджувати замість купувати.

Але найголовніше, варто запам’ятати одне: щасливі люди надмірно не споживають.

Що б Ви порадили батькам, які хотіли б застерегти дитину від споживацтва?

У дітях важливо розвивати логічне мислення. Якщо дитина приходить зі школи додому і каже, що всі мають такі джинси і телефон, то варто пояснити, що ті, хто шанують тебе через наявність ґаджету – далеко тобі не друзі. На тих, що женуться за матеріальними цінностями, важко розраховувати, бо вони не оцінять твоїх переживань і не зрозуміють твоїх страждань. А один із добрих прикладів для пояснення – це запитати: “А як усі побіжать стрибати до ями, ти теж стрибнеш?” Важливо вчасно повернути дитину до здорового глузду. Це важливо і потрібно – вчитися тримати дистанцію, вчитися фільтрувати інформацію, що є довкола.

Моя дитина також приходить із дитсадка і просить щоразу нову машинку. Я пояснюю, що можемо купити її за 15 грн, але вона майже відразу зламається. Краще відкласти ці кошти на ролики, про які мріє. Ми не ходимо до магазину просто так, а відкладаємо гроші у гаманець дитини. Син уже знає, що має мрію і розуміє, що заради неї можна чимось пожертвувати.

Добре, коли в родині шанують піст і змалку залучають дітей до нього. Не йдеться про час, коли не їдять м’яса. Йдеться про перебування в часі, в який можна втишитися, вимкнути мультики, подумати про свої таланти, поговорити про це з батьками. Якщо батьки не виховують цього змалечку, дитина залишається сама зі собою й відчуває тривогу. Коли є безліч іграшок, планшети, смартфони – дитина чи підліток є зайнята. А коли залишається сама зі собою, то робиться страшно і тоді вже шукає, чим себе зайняти.

Якими методами можна навчити дитину контролювати свої бажання?

Сьогодні існує дуже ефективна методика виховання ?– жетонний метод, і я проводжу про це тренінги для батьків. Цю методику було розроблено для гіперактивних дітей, які не можуть контролювати свої імпульси, яким важко всидіти на місці, які криком вимагатимуть щось у магазині. Тобто вимагати порядку від такої дитини є важко, і на це впливає не лише психологічний, а й фізіологічний фактор. Жетонна методика допомагає дитині хоч трохи себе контролювати. Завдяки маленьким винагородам дитина вчиться виконувати свої обов’язки і думати про наслідки своєї поведінки.

Багато батьків бояться, що такий метод слугує матеріальному вихованню. Але найважливіше, чого вчить цей метод, це те, що дитина вчиться чекати на нагороду, змінює свою поведінку. Вона докладає зусилля задля мети чи мрії. Важливо, що винагородами за жетонним методом є не лише речі матеріальні, іграшки чи велосипед, а й час, який дитина проводить із батьками так, як хоче вона. Дитина вчиться економного господарювання, також не піддаватися емоційній маніпуляції оточення. Важливо навчити цього змалку, але в підлітковому віці матеріальні нагороди змінити на духовні. Це спільний час, проведений у сім’ї, і просто словесна похвала, спільні мандри, відверта розмова, аби дитина чула батьківську любов і прийняття.

Споживацтво, напевне, впливає на спілкування між людьми. Як воно позначається на сімейних стосунках?

Споживацтво розвиває незрілий спосіб спілкування між людьми, і на сім’ї це також позначається. Формується духовна деградація, в результаті особа не знає, заради чого живе, боїться майбутнього, не вірить ні в Бога, ні у свої сили. В наш час, на жаль, спілкуються не для того, щоб бути з кимось, бо ми сім’я, а щоб було цікаво, щоби був привід. Формується така нова психологічна залежність, що “мені має бути цікаво”.

Щоб правильно заощаджувати важливо спочатку самому собі платити заробітню плату, тобто відкладати 10% від зарплати. Тоді наші кредити, покупки будуть стимулювати нас до того, щоби ми щораз більше розвивали свої таланти, використовували їх на користь суспільства, на користь собі. Цілеспрямована людина, яка знає, чого хоче і щодня робить крок за кроком до своєї мети, є щасливою людиною. Вона відчуває, що живе.

Якщо нам Бог подарував життя, усі наші сенси і відчуття, то ми не можемо цим нехтувати. Нам хочеться, аби наші очі милувалися чимось гарним, щоб ніс нюхав щось приємне, щоб язик куштував щось смачне... Але все це, від чого нам так приємно, не має бути ціллю – це лише засоби, аби ми мали сили в собі робити якусь справу Божу, завдяки нашим умінням і талантам.

Оксана Марциняк-Дорош
К.психол.н. когнітивно-поведінковий психотерапевт
E-mail: m0678119901@gmail.com

При частковому чи повному копіюванні матеріалів необхідно ставити активне гіперпосилання на сайт nakablychkah.com.ua

Подібні статті:

Як відновити сексуальне бажання В рoздiлi - Секс Відсутність сексуального бажання є проблемою, яка зачіпає набагато більшу кількість жінок, ніж ви думаєте. Багатьох з...	Як зраджувати, щоб чоловік не здогадався В рoздiлi - Зрада Кожній жінці завжди хочеться бути бажаною, кожна впевнена, що має право на особисте щастя, активне і різноманітне...
Чайлдфрі: чому жінки не хочуть дітей? В рoздiлi - Психологiя Колись чайлдфрі було модним, але малознайомим слівцем. Жінок, які відкрито визнавали, що не хочуть мати дітей і не...	Чому серце закрите В рoздiлi - Психологiя Серце має бути живим, повинно любити, повинно віддавати. Повинно, повинно, повинно ... У вас, напевно, вже склалося...